ЗАСНОВНИКИ

Як і Пабло Казальс, Максим та Віоріка Дєдікови розмістили своє існування в центрі їх мистецтва.

Вони обидва народились в 1987 році на березі Чорного моря, Максим в Одесі, Віоріка в Криму, 

в оточенні музичних родин. Кар‘єра заходила в їх життя, розвиваючись цілком природньо, 

але у їх думках і бажаннях завжди була підтримка та створення будь-яких музичних, 

гуманітарних проектів у підтримку країни, в якій вони народились.


Життя подарувало їм можливість отримати освіту в провідних європейських музичних академіях, займатися з такими видатними педагогами сучасності, як З.Брон, Н.Шаховська, Н.Гутман, Ф.Хельмерсон, Г.Хофман, Д.Башкіров і співпрацювати, а також бути партнерами з такими всесвітньовідомими солістами та диригентами, як Ю.Башмет, В.Співаков, Сержи Озава, 

Саймон Ратель, Е.Вірсаладзе, О.Криса, тощо.


Музичні критики описували їх гру як привабливу, випромінюючу надзвичайну чутливість 

та натхненність, але в той самий час сповнену глибоким сенсовим навантаженням. 

Проходячи крізь пізнання і індивідуальність кожного з музикантів, їх виконавча майстерність 

ніби переплавляється у дорогоцінний сплав глибини і простоти. У 2008 році Максим був удостоєний честі грати англійській королівській родині, в 2012 році кафедра віолончелі 

Вищої школи Музики імені королеви Софії присудила Максиму почесне звання

кращого віолончеліста року: нагороду йому вручала особисто королева Іспанії Софія. 

Віоріка з раннього дитинства вела активну концертну діяльність у супроводі

провідних диригентів України та Європи і була учасником всіх урядових культурних заходів.

У 2006 році була нагороджена Національною премією «Жінка третього тисячоліття».

Під час навчання в Швейцарії виграла  всі найвищі конкурси і найпрестижніші стипендії країни 

і була удостоєна честі грати на скрипці Філіус-Андреа Гварнері 1714 року

в період з 2008 по 2012 рр.